Вагініти (кольпіти): види, симптоми і лікування

Вагініт, або кольпіт, в побуті має просту назву – запалення піхви. Це досить поширена проблема сучасних жінок, що становить близько половини всіх захворювань внутрішніх репродуктивних органів. Найчастіше кольпіт розвивається вторинно: запальний процес поширюється на піхву з шийки матки або з вульви. В останньому випадку хвороба має назву вульвовагініт. В ізольованому вигляді кольпіт зустрічається рідко і, як правило, в дитячому або підлітковому віці.

Походження

Вагініти бувають інфекційної і неінфекційної етіології. Перші виникають в результаті попадання в піхву хвороботворної флори (трихомонад, хламідій, грибків, цитомегаловірусу та ін.) Або активізації умовно-патогенних мікроорганізмів (стафіло-, стрепто- і ентерококів, протея, ешерихій та ін.), що раніше заселяли слизову оболонку органу.

Неінфекційні кольпіти у жінок дітородного віку можуть початися в результаті дії місцевих подразнюючих факторів:

• спринцювань хімічними розчинами;
• термічних опіків;
• контрацептивних свічок;
• кілець (носяться при опущенні стінок вагіни);
• сечі, що затікає в піхву при сечостатевих свищах;
• деяких лікарських препаратів.

При кольпіті неінфекційного походження стерильний характер запалення тримається недовго: уражена піхва незабаром заселяється бактеріями. З’ясування виду останніх має велике значення при призначенні лікування. Виникненню неінфекційного вагініту може також сприяти ослаблення імунітету жінки на тлі загального важкого захворювання або порушення обміну речовин.

Клінічні ознаки

Симптоми кольпіту дуже різноманітні і можуть варіювати від простого почервоніння слизової оболонки до важкого запального процесу з болями і явищами нагноєння. Розрізняють 3 форми вагініту:

• Гострий. Протікає важко і бурхливо, супроводжується сильним свербінням, печінням і рясними білими, сірими або жовто-зеленими виділеннями, іноді з домішкою крові. Слизова оболонка піхви набрякла і гіперемована.
• Підгострий. Больові відчуття практично не турбують. Свербіння і набряклість слабо виражені. Виділення то поновлюються, то припиняються.
• Хронічний. Клінічна картина стерта. Часто такий кольпіт протікає взагалі безсимптомно. Запальні зміни слизової оболонки піхви нерідко виявляються тільки при гінекологічному огляді в дзеркалах.

У однієї і тієї ж жінки можуть спостерігатися всі форми вагініту з переходами з однієї в іншу, з періодичними загостреннями і ремісіями.

Лікування

Вагініт будь-якої етіології і форми веде до заміщення лактобактерій, що в нормі живуть на слизовій оболонці піхви, патологічними мікроорганізмами. Це може стати однією з причин постійного дискомфорту, відсутності зачаття або ускладнень вагітності, що вже настала. Тому лікування будь-якого кольпіту необхідно починати якомога раніше.

Комплекс терапевтичних заходів включає:

• Припинення статевого життя до повного одужання, підтвердженого лабораторно.
• Обстеження партнера і при необхідності – його лікування.
• Вирішення типових захворювань, гормональних і нейроендокринних порушень.
• Корекцію харчування, прийом вітамінів.
• Ретельне дотримання гігієни зовнішніх статевих органів.
• Призначення місцевих і системних протизапальних препаратів.

Найважливіше значення має санація піхви. При гострому кольпіті застосовують спринцювання дезінфікуючими розчинами, які не повинні тривати довше 4-х днів. Місцеві антибактеріальні препарати у вигляді мазей, суспензій, емульсій або свічок використовують з урахуванням чутливості до них виявленого мікроба-збудника. Під час лікування і після нього рекомендується використовувати пробіотики, що сприяють відновленню нормального співвідношення бактерій в піхві, зокрема, препарат IsoFresh™.

При хронічному перебігу кольпіту хороший ефект мають масляні розчини і мазі, що містять естроген. Грибкові ураження піхви лікуються із застосуванням антимікотичних засобів.