Лабораторна діагностика раку простати

Рак передміхурової залози — це злоякісна пухлина, яка розвивається з клітин залозистого епітелію простати. На ранніх стадіях пухлина залишається всередині залози і не викликає помітних симптомів. Ознаки захворювання з’являються на другій або третій стадії, коли рак починає поширюватися на сусідні органи і тканини, уражаючи їх.

На долю раку передміхурової залози припадає близько 12% всіх онкологічних захворювань у чоловіків старше 50 років. Як правило, пухлина в передміхуровій залозі починає розвиватися під час вікових ендокринних змін в організмі, коли поступово згасає статева функція.

Природа захворювання

У етіології хвороби найважливішу роль відіграє порушення гормонального балансу в організмі. Науці відомо, що раком передміхурової залози ніколи не хворіли чоловіки, яким до вступу в репродуктивний вік були видалені яєчка (статеві залози).

Для розвитку онкологічного процесу значення мають і зовнішні канцерогенні фактори. Так, раком частіше хворіють ті, хто піддавався впливу кадмію. Не варто також ігнорувати спадкову схильність і багатократні перенесені важкі вірусні інфекції.

Для профілактики захворювань чоловічої сечостатевої системи необхідно вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися і приймати вітамінні препарати. Підтримати передміхурову залозу може фітопрепарат Простат Голд Комплекс, створений компанією babystart для чоловіків, у яких є проблеми з передміхуровою залозою.

Що таке рак передміхурової залози і які його перші ознаки? Як діагностують рак передміхурової залози?

Ракова пухлина (зазвичай це аденокарцинома) являє собою один або кілька щільних вогнищ у передміхуровій залозі. Вона може рости у вигляді незалежних один від одного вузлів, що з часом об’єднуються в єдиний конгломерат. У різних частинах простати неоплазія може мати власну структуру.

Часто пухлина щільним кільцем сжимає уретру і тисне на нижні відділи сечоводів. Вона може проростати в сусідні органи (пузирну шийку, сім’яні пухирці та інші). Через це в людини виникають проблеми з сечовипусканням, розвивається патологічне розширення сечоводу і навіть ниркової лоханки. Але рак простати може і не поширюватися на навколишні тканини.

Види раку передміхурової залози. Як визначити стадію раку передміхурової залози?

Приблизно 90% всіх пухлин передміхурової залози є залозистими (аденокарциномами). Залежно від гістологічного типу також розрізняють плоскоклітинний, перехідноклітинний і недиференційований рак, при цьому останній тип значно погіршує прогноз захворювання.

Ступінь злоякісності пухлини та її розвиток оцінюються за допомогою індексу раку простати. Цей індекс розраховують, підсумовуючи бали, які характеризують схожість атипових і здорових клітин у двох біопсійних зразках. Оцінка інтерпретується наступним чином:

• до 6 балів — пухлина з низькою агресивністю, з повільним ростом;
• 7 балів — рак середньої агресивності;
• 8-10 балів — низькодиференційований агресивний рак, схильний до метастазування.

Відповідно до міжнародної класифікації TNM, рак передміхурової залози описується за трьома параметрами: розмір пухлини, поширення в регіонарні лімфовузли та наявність метастазів в віддалені органи. Захворювання поділяється на 4 стадії:

1. Перша стадія — пухлина діаметром до 2 см, займає менше 5% об’єму тканини передміхурової залози. Зазвичай симптоми відсутні, і захворювання виявляється випадково.
2. Друга стадія — пухлина від 2 до 5 см. Підстадії «a» — ураження менш як половини частки, «b» — більше половини частки, «c» — залучення обох часток. Капсула залози не зачіпається.
3. Третя стадія — пухлина більше 5 см, проростає в капсулу і може зачіпати сім’яні пухирці.
4. Четверта стадія — ураження сусідніх органів, таких як сечовий міхур, пряма кишка, м’язи і стінки таза.

Стадіювання захворювання грає важливу роль у плануванні лікування і прогнозуванні його результату.

Як діагностувати рак передміхурової залози: лабораторні показники

У результатах лабораторних досліджень у пацієнта немає специфічних ознак. Однак у приблизно 20% хворих у крові виявляються деякі зміни:

• Збільшена СОЕ (швидкість осідання еритроцитів).
• Високий лейкоцитоз.
• Низький гемоглобін. Анемія особливо виражена при поширеній метастазуючій пухлині.
• На пізніх стадіях — підвищений рівень ферменту кислої фосфатази.
• Аналіз сечі виявляє лейкоцитурію і знижену функцію нирок.

Чи можлива рання діагностика раку та як діагностувати рак простати на ранніх стадіях?

На ранніх стадіях, коли пухлина залишається маленькою і не виходить за межі капсули простати, симптоми відсутні. Зі збільшенням пухлини починають з’являтися ознаки раку, які можуть бути схожими з симптомами аденоми передміхурової залози. Ці ознаки зазвичай поділяються на дві групи:

• Симптоми спорожнення (обструкції): слабкий струмінь сечі, переривчасте сечовипускання, відчуття неповного спорожнення сечового міхура, затримка сечі.
• Симптоми накопичення (роздратування): утруднене сечовипускання, інтенсивні позиви, часте сечовипускання вдень і вночі, неможливість утримання сечі під час позивів.

Як виявити рак передміхурової залози рано і недорого: для ранньої діагностики раку передміхурової залози найбільш доступним і безпечним методом є ректальне дослідження. Однак його точність залежить від розмірів і локалізації пухлини. Зазвичай тільки у 30% пацієнтів з підозрілими результатами після ректального огляду виявляють пухлину. Для підтвердження результатів пальцевого ректального дослідження важливо враховувати дані лабораторних і інструментальних діагностичних методів.

Також УЗД є популярним методом для дослідження органів малого таза, і в останні роки часто використовується трансректальний метод (ТРУЗІ). Цей метод застосовується для ранньої діагностики, коли є підозри на рак передміхурової залози, що базуються на лабораторних аналізах і пальцевому ректальному дослідженні.

За допомогою УЗД можна виявити як прямі, так і непрямі ознаки захворювання. Прямі ознаки включають візуалізацію пухлин, і ТРУЗІ дозволяє оцінити їх кількість, розміри, локалізацію, контури, ехоструктуру, а також наявність фіброзної капсули та кальцинатів. Непрямі ознаки раку передміхурової залози можуть включати деформацію контурів органу, зміну ехогенності, порушення цілісності капсули і зміни в сім’яниках.

Лікування раку простати

Терапевтична тактика для лікування злоякісних пухлин передміхурової залози підбирається індивідуально, з урахуванням стадії захворювання і гістотипу пухлини.

Основним методом лікування є хірургічне втручання — видалення передміхурової залози. У деяких випадках до і після операції застосовуються консервативні методи.

На пізніх стадіях раку проводяться паліативні заходи, спрямовані на уповільнення прогресування хвороби і поліпшення якості життя пацієнта. Хірургія на цих етапах не рекомендується, оскільки вона не змінює прогноз, а лише тимчасово відновлює функції уражених органів.

Консервативне лікування раку передміхурової залози часто є комплексним і може включати наступні методи:

• хіміотерапія;
• радіотерапія;
• таргетна терапія;
• імуннотерапія;
• гормональна терапія.

Сучасні розробки в галузі лікування раку, а також того, як виявити рак простати, включають HIFU-терапію (руйнування пухлинних клітин за допомогою ультразвукових хвиль) і кріоабляцію. Ці методи застосовуються в основному на ранніх стадіях захворювання або при наявності протипоказань для хірургічного втручання (наприклад, важких супутніх захворювань).

Хірургічне лікування раку передміхурової залози на ранніх стадіях включає простатектомію, операцію з видалення передміхурової залози. При сприятливих умовах для пацієнта віддається перевага лапароскопічній простатектомії, яка проводиться через невеликі проколи на черевній стінці, що знижує травматичність, мінімізує ризики ускладнень і прискорює відновлення.

Для великих і розповсюджених пухлин проводиться відкрита операція (лапаротомія), при якій доступ до передміхурової залози здійснюється через розріз у області живота. Цей метод застосовується для виконання більш складних операцій, що потребують видалення навколишніх тканин.

Що потрібно знати про простатоспецифічний антиген (ПСА)

У 80-х роках минулого століття був відкритий найбільш ефективний маркер злоякісного процесу в передміхуровій залозі. Оскільки ця речовина виробляється клітинами як здорового, так і злоякісно зміненого епітелію цього органа, її назвали простатоспецифічним антигеном. У нормі вміст ПСА в сироватці крові здорового чоловіка складає 2,5–4,4 нг/мл. Цей показник з віком збільшується.

Підвищення рівня простатоспецифічного антигену в зазначеній біологічній рідині точно вказує на наявність ракової пухлини в передміхуровій залозі та її метастазів. За допомогою такого маркера можна безпомилково визначити це захворювання, його стадію і тривалість у складних для діагностики і сумнівних випадках. А ще він використовується для контролю стану чоловіків, які проходять курс лікування з приводу аденокарциноми простати, та ефективності застосовуваної терапії.

Вміст ПСА в крові пацієнтів збільшується поетапно і зростає разом із вступом раку передміхурової залози в кожну наступну стадію. Підвищення його рівня передує клінічним проявам прогресуючого онкологічного процесу і майже в 100% випадків захворювання дозволяє передбачити характер його перебігу.

Перед дослідженням крові на ПСА для отримання найбільш достовірних результатів необхідно виключити будь-які маніпуляції в області передміхурової залози: її біопсію, ректальну пальпацію, катетеризацію сечового міхура. Усі ці дії можуть сприяти підвищенню рівня маркера.

Однак слід врахувати, що чутливість методу не завжди дозволяє виявити захворювання на першій стадії або рак, що має прихований перебіг. Близько третини всіх аденокарцином на ранніх етапах розвитку супроводжуються рівнем ПСА в крові, що не виходить за межі нормальних показників.