Фертильність і мікроелементи: роль цинку, селену та магнію в клінічній практиці

Цинк, селен і магній беруть участь у процесах, від яких залежить робота репродуктивної системи. Зокрема, цинк пов’язаний зі сперматогенезом і функцією сперматозоїдів, тоді як селен і магній залучені до антиоксидантного захисту та клітинного обміну. У статті розглянемо роль цих мікроелементів у репродуктивному здоров’ї жінки й чоловіка та їхній вплив на сперматогенез, дозрівання ооцитів, запліднення й імплантацію.

Біологічна роль цинку у чоловічій фертильності

Цинк бере участь одразу у двох ключових процесах чоловічої репродуктивної функції — формуванні статевих клітин та захисті вже сформованих сперматозоїдів від пошкодження.

Цинк: дія на організм та сперматогенез

Користь цинку для організму багато в чому пов’язана з його участю в роботі понад 300 ферментів. Це один із найбільш «багатозадачних» мікроелементів в організмі. Він бере участь у поділі клітин, синтезі тестостерону, стабілізації хроматину сперматозоїда. Цинк накопичується у статевих клітинах у процесі сперматогенезу, а під час еякуляції значна його кількість надходить до сім’яної плазми із секретом передміхурової залози.

Медичний факт: в організмі дорослого чоловіка міститься близько 2–3 г цинку. Під час однієї еякуляції втрачається приблизно 0,4 мг цього запасу. 

Вплив цинку на рухливість та якість сперматозоїдів

У метааналізі двадцяти досліджень рівень цинку в сім’яній плазмі у чоловіків із безпліддям виявився нижчим, ніж у фертильних чоловіків. Загалом проаналізували дані понад 2600 пацієнтів. В окремих дослідженнях додатковий прийом цинку супроводжувався покращенням рухливості сперматозоїдів, їхньої морфології та збільшенням об’єму еякуляту.

Механізм тут не один. Цинк входить до складу супероксиддисмутази — ферменту антиоксидантного захисту, а також сорбітолдегідрогенази, яка бере участь в енергетичному забезпеченні рухливості сперматозоїдів. Крім цього, він залучений ще до кількох процесів, важливих для функції сперматозоїдів:

• цинк формує «містки» з гістидином і цистеїном, стабілізуючи хроматин сперматозоїда;
• бере участь у конверсії проакросину в акросин у складі акросоми;
• захищає клітини від пошкодження активними формами кисню.

Для чоловіків, у яких оксидативний стрес розглядається як один із факторів зниженої якості сперми, лікар може рекомендувати додаткову антиоксидантну підтримку, наприклад, комплекс Омега Баланс 3, 6 & 9, до складу якого входить риб’ячий жир потрійної очистки та вітамін Е.

Вплив цинку на жіночу фертильність

У жінок роль цинку менш очевидна, ніж у чоловіків, але не менш важлива. Цей мікроелемент бере участь у дозріванні яйцеклітини, заплідненні та ранніх етапах розвитку ембріона. 

Біологічне значення цинку для розвитку ооцитів

Цинк необхідний для росту й поділу клітин, і жіночі статеві клітини не виняток. Дослідження показало цікаву закономірність: жінкам із низьким рівнем цинку в плазмі крові в середньому знадобилося приблизно на 0,6 місяця більше, щоб завагітніти, ніж жінкам із вищим рівнем цього мікроелемента.

Роль цинку у процесі запліднення та імплантації

Цинк входить до складу рецепторів естрогенів, а отже, регулює всі естрогензалежні процеси в жіночому організмі, включно з тими, що відбуваються під час підготовки ендометрія до імплантації.

В окремих дослідженнях вищий рівень цинку у фолікулярній рідині був пов’язаний із нижчою частотою запліднення ооцитів. Це не означає, що цинк негативно впливає на фертильність, але показує, що його роль у процесах запліднення складніша, ніж проста залежність «чим більше, тим краще».

Для жінок, які проходять підготовку до вагітності, зокрема в програмах допоміжних репродуктивних технологій, актуальним залишається питання загальної нутритивної підтримки статевих клітин. У такому контексті може розглядатися комплекс ФертилВумен плюс, що містить L-аргінін, L-карнітин та вітаміни.

Вплив селену на репродуктивне здоров’я

Роль селену в репродукції багато в чому перетинається з роллю цинку. Обидва мікроелементи діють як частина антиоксидантного захисту статевих клітин, хоча механізми дії дещо різняться.

Роль селену у функціонуванні статевих залоз

Селен — один із основних природних антиоксидантів. Добова потреба дорослої людини становить приблизно 65 мкг, а оптимальна концентрація в сироватці крові — 115–120 мкг/л. У складі капсули сперматозоїда селенопротеїн відповідає за збереження цілісності джгутика, а отже і за рухливість.

У жіночому організмі глутатіонпероксидаза, залежна від селену, необхідна для нормального перебігу овуляції та фізіологічної атрезії фолікулів. Після запліднення цей самий фермент бере участь у формуванні ядра ооцита.

Вплив селену на якість сперми

Понад 25 селенопротеїнів виявлено в організмі людини, і чимало з них підтримують нормальну структуру сперматозоїда. Дефіцит селену здатен впливати на конденсацію хроматину через посилення оксидативного стресу — механізм, який знижує здатність сперматозоїда до запліднення.

Приклад: жінки з високим споживанням додаткового селену (понад 20 мкг на добу) мають приблизно на 30% нижчий ризик розвитку раку яєчників. Факт не стосується напряму фертильності, але демонструє, наскільки широкий спектр процесів залежить від забезпеченості цим мікроелементом.

Вплив магнію на репродуктивну функцію

На відміну від цинку і селену, магній вивчений у контексті фертильності менше, проте наявні дані вказують на його участь як у чоловічому сперматогенезі, так і в жіночих репродуктивних процесах.

Роль магнію у гормональному балансі

Магній необхідний для нормальної еякуляції, сперматогенезу та рухливості сперматозоїдів. У дослідженні саудівських чоловіків із астенозооспермією рівень магнію в сім’яній  плазмі виявився майже вдвічі нижчим, ніж у фертильної групи.

У жінок магній розглядають у контексті синдрому полікістозних яєчників. Систематичні огляди рандомізованих досліджень вказують на здатність цього мікроелемента впливати на маркери запалення та метаболічні показники за цього стану.

Вплив магнію на м’язову активність матки

Магній бере участь у регуляції тонусу гладкої мускулатури, включно з міометрієм — цим частково пояснюють асоціацію дефіциту магнію з м’язовими спазмами під час вагітності.

Клінічні рекомендації щодо застосування цинку, селену та магнію

Зазвичай рівень цих трьох мікроелементів оцінюють разом: нестача одного нерідко поєднується з недостатнім надходженням інших, адже їхні харчові джерела частково збігаються. 

Рівень мікронутрієнтів визначають за сукупністю факторів: харчовими звичками, даними аналізів і загальним станом здоров’я. За потреби до програми прегравідарної підготовки лікар може включити комплекс ФертилВумен.

Зверніть увагу! Біологічно активні добавки є лише допоміжним інструментом і не скасовують медикаментозного лікування чи обстеження у фахівця.